-
1 пам'ять соціальна
ПАМ'ЯТЬ СОЦІАЛЬНА - позагенетична пам'ять людини (колективна пам'ять людства), скарбниця виробничого, пізнавального і комунікативного досвіду людини, що є основою творчої діяльності (включаючи теоретичну) і базою формування духовного світу людини. Завдяки П.с. здійснюється впорядкування та об'єктивація конкретно-історичного досвіду людства, на основі чого стає можливим історичне відтворення форми діяльності і спілкування, розвиток матеріальної і духовної культур. П.с. виступає як реалізація культурної спадкоємності на рівні духовно-практичного та духовного освоєння світу. До найважливіших функцій П.с. належать: фіксація, систематизація, збереження і передача суспільно значущої інформації. У смисловому аспекті П.с. постає інтерсуб'єктивною, у нерозривному зв'язку об'єктивного і суб'єктивного, загальнозначущого і особистісного, що зумовлює здійснення загальнозначущого через життєдіяльність індивіда, смисложиттєвий пошук окремого носія П.с. як складової універсуму людського буття. У такому аспекті П.с. виступає передумовою становлення і розвитку індивідуальної і суспільної самосвідомості людини. П.с. є тим реальним механізмом, завдяки якому опосередковується розвиток матеріальної і духовної культур. Поняття "П. с." дозволяє схарактеризувати ланки взаємодії спадкоємності предметно-практичної діяльності і спадкоємності культури, притаманні їм обом категоріальні смисли. Характерною рисою П.с. є її вибірковість, спрямованість на закріплення і відтворення суспільно найбільш значущих, інтелектуально, морально і художньо розвинених структур діяльності людини, її буття і свідомості.Є.Андрос -
2 пам'ять
ПАМ'ЯТЬ - у теорії пізнання одна із пізнавальних здатностей, яка полягає у мимовільному закріпленні, збереженні і відтворенні у свідомості суб'єкта здобутих у процесі пізнавальної діяльності відомостей про суб'єктивний і об'єктивний світи, результати їх творчої переробки, умов і способів відображення. Завдяки П. суб'єкт спроможний примножувати свій минулий досвід, нагромаджувати знання й оперувати в уяві та мисленні образами - замінниками реальних об'єктів, поняттями та уявленнями. Виділяється індивідуальна П., в основі якої лежать механізми вищої нервової діяльності, головного мозку, і колективна П. (соціальна), що виражається в проявах суспільно-історичного досвіду, суспільній свідомості, культурі і реалізується через спілкування. Індивідуальна і соціальна П. тісно пов'язані між собою З. добутки індивідуальної П. в процесі спілкування трансформуються у зміст соціальної П., а останній, засвоюючись індивідом, стає надбанням особистого досвіду. У своїй єдності вони забезпечують безперервність і спадкоємність процесу пізнання, передачу індивідуальних і колективних пізнавальних надбань од покоління до покоління, що робить індивідуальний досвід невмирущим, а соціальний - діеспроможним. П. як пізнавальна здатність розвивається та удосконалюється в індивідуальному та соціальному планах. Вона збагачується не тільки змістовно, а й розширює та поглиблює свої можливості. Насамперед це пов'язано з виникненням писемності, книгодрукування, застосуванням технічних носіїв П. та моделювання. Альтернативою П. є забування, забуття. Біологічну природу і психофізичні властивості П. вивчає фізіологія, психологія та психоаналіз.П. Йолон -
3 соціальна пам'ять
див. пам'ять соціальна -
4 помнить
пам'ятати, тямити, (с оттенк. припоминать) зазнавати, зазнати (зазнаю), (памятовать) пам'ятувати кого, що, держати в пам'яті, (редко) пам'ятати на кого. [Пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (М. В.). Я тямлю смерть її (Франко). Я батька й матери не зазнаю (Кв.). Батько й я не зазнаємо тут води (Рудч.)]. -нить о ком, о чём - пам'ятати про (за) кого, про (за) що, (реже) на кого, на що. Не -мня себя - не тямлячи себе, не пам'ятаючи себе, не тямлячись, у нестямі, знестямки з чого, від чого. [Не тямиться з радощів (Л. Укр.)]. Дать -нить себя - датися (нес. даватися) знати; датися у знаки, у тямки кому. [Мабуть добре Московщина в тямки їй далася (Шевч.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.)]. Будешь ты меня -нить - пам'ятатимеш, попам'ятаєш ти мене, (опис.) знатимеш лопатки в горосі. Наказать, побить так, чтоб -нил - дати пам'яткового кому. Помнящий - хто пам'ятає, пам'ятливий. Не -щий родства - безрідник, безбатченко.* * *пам'ята́тине \помнить себя́ от чего́ — не тя́мити себе́ (не тя́митися) від чо́го
-
5 памятный
пам'ятний, пам'ятливий. [Ніколи не забуду того пам'ятного вечора. Україно моя мила, краю пам'ятливий!]. -ная книжка - пам'яткова книжка, (гал.) пропам'ятна книжка. Памятен он мне - у пам'ятку, упомки він мені, в знаки він мені. Октябрьская революция будет -на в истории человечества - Жовтнева революція у пам'ятку (пам'ятна) буде в історії людства.* * *1) па́м'ятний; (незабываемый диал.) пам'ятли́вий2) см. памятливый -
6 помниться
пам'ятатися [Добре довго пам'ятається, а зле ще довше]. -ться кому - пам'ятається, в пам'ятку кому, упомку кому; срв. Памятно. [В пам'ятку (упомку) мені, що воно лежало тут]. Не -тся мне это - мені це не в пам'ятку, не впомку.* * *пам'ята́тисямне \помниться — я пам'ята́ю, я прига́дую, мені́ прига́дується
-
7 памятливый
пам'яткий, пам'ятливий, пам'ятущий, тямкий.* * *пам'ятли́вий, пам'ятки́й, пам'яту́щий, тямки́й -
8 памятование
-
9 Памятоваться
пам'ятатися, пам'ятуватися. -туется мне - пам'ятається, згадується, пригадується мені. См. Помниться. -
10 pamięć
-
11 pamiętliwy
[паміĕтліви]adjпам'яткий, пам'ятливий -
12 static-induction transistor memory
пам’ять на польових транзисторах з р–n-переходом і вертикальним каналом, пам’ять на статичних індукційних транзисторахEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > static-induction transistor memory
-
13 superconductor memory
пам’ять на надпровідникових елементах, надпровідникова пам’ятьEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > superconductor memory
-
14 supercurrent memory
пам’ять на надпровідникових елементах, надпровідникова пам’ятьEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > supercurrent memory
-
15 памятка
пам'ятка. [Оце буде мені пам'ятка, повік не забуду].* * *па́м'ятка -
16 памятливость
пам'ятливість (-вости).* * *пам'ятли́вість, -вості, тя́мкість, -кості -
17 pamiętać
[паміĕтачь]v.ndk -
18 pamiętać sie
[паміĕтачь шіĕ]v.ndk -
19 pamiętanie
[паміĕтанє]n -
20 pamiętliwie
[паміĕтлівє]adv
См. также в других словарях:
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАМ — или пам. многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ Перевод архимандрита Макария перевод Библии архимандрита Макария ПАМ пралидоксим (реактиватор) пам. памятник Па/м паскаль на метр. См. Паскаль (единица… … Википедия
ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С … Словарь сокращений и аббревиатур
памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтописьць — ПАМѦТОПИСЬЦ|Ь (2*), А с. Тот, кто ведет зап. достопамятных событий: икономомъ же и памѧто||писцемъ. и правителемъ. (χαρτουλαρίους) КР 1284, 292в–г; к симъ же проклинаю и кльну… ѹчители и памѧтописци того непо(д)бнаго и сквьрнаго манента. и фомѹ и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьствовати — ПАМѦТЬСТВ|ОВАТИ (1*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Зд. Перечислять: ѿ Вень˫амина и наченъ памѧтьствовати и на Левгию дошедъ (ἀριϑμήσας) ГА XIV1, 59б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пам'ятник — Пам ятник: альбом, спогади [IV] спогади [46 1,46 2] … Толковый украинский словарь
пам'ятання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
